Літопис як жанр давньоруської літератури

Велике значення літописи мають для вивчення історії української літературної мови.Літературні твори разом з тим використовувалися у Літописі в якості джерел.Жанр літописі, способи її ведення представлялися А.А. Шахматову незмінними, завжди одними й тими ж.Великий розвиток отримало літописання в Новгороді при дворі архієпископа, при монастирях і церквах.Монголо-татарське нашестя викликало тимчасовий занепад літописання.Найбільшими центрами літописання були Новгород, Псков, Ростов, Твер, Москва.У Твері літописання розвивалося при дворі тверських князів і єпископів.Найбільш відома Вологодско-Пермська літопис.Літописи велися також у Новгороді та Пскові, у Печерському монастирі під Псковом.У XVII ст. відбувалося поступове відмирання літописної форми оповіді.