Культурно-історичні репрезентації ідеї людини

Суттєвої рисою первісної людини є тотожність індивіда і роду, розчинення людини в колективі.Водночас позаперсональність буття первісної людини позбавляла її від страху смерті.Ще К. Юнг помітив, що первісна людина майже не розрізняє внутрішній і зовнішній світ.Так, очищення сприяло звільненню людини від земного і буденного, відриву від профанного світу.Ця лінія культурного розвитку розкриє свої можливості в подальшому.Поет Горацій своїм Створив я пам'ятник... утвердив самість людини.Зміст самосвідомості середньовічної людини - наодинці із собою, але в присутності Бога.Тим самим Августин намітив середньовічну філософську тріаду: Бог - світ - людина.Людина почала вважатися творчим початком буття, центр світобудови змістився в напрямку особистості.Шлях богоподібності й самообожнення передбачав, що в людині закладено все, вона - універсальна.