Віра зовсім не є поняттям, що відповідає інтелектуальному клімату сучасності.Чи не передається віра з молоком матері?Самий яскравий приклад сучасної ірраціональної віри - віра в лідера диктаторського режиму.Коперник, Кеплер, Галілей, Ньютон - кожного з них надихала непохитна віра в розум.Така віра базується на власному досвіді, упевненості в силі розуму, спостереженні й міркуванні.Розум - не єдині сфери досвіду, де проявляється раціональна віра.У сфері людських відносин віра - необхідна передумова й щира дружба й любові.Для багатьох таке протипоставлення представляється непридатним.Чи може людина жити без віри?Хіба ми не повинні вірити нашим друзям, тим, кого ми любимо, і хіба не повинні вірити в самих себе?