Соціально-практична природа пізнання (гносеологія)

Остання дає пізнанню необхідне практичне підтвердження.Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.Єдине, що підлягає пізнанню - це те, що видиме, що зявляється, що є явищем.Філософ вважав, що у світі немає сили, яка могла б протистояти дерзанню пізнання.Остання є лише засобом пізнання, а не джерелом його.Ці поняття є визначальними у теорії пізнання.Наслідком взаємодії субєкта і обєкта є пізнавальний (гносеологічний) образ того, що пізнається.Принцип обєктивності - найважливіший імператив теорії пізнання.Принцип пізнаванності - теж один з основоположних принципів наукової гносеології.У філософії важливим принципом, що використовується в процесі пізнання є принцип історизму.