Проблема пізнання у філософів Києво-Могилянської академії

З діяльністю внутрішнього чуття І. Гізель пов'язує наступний етап пізнання зовнішнього світу.Чуттєве пізнання він підпорядковував мисленню.Загалом чуттєвому пізнанню могилянці надавали важливого значення.Ці застереження випливали з концептуалістичного трактування Гізелем проблеми універсалій.Без останнього неможливим є передусім метафізичне пізнання.Важливого значення могилянці надавали методові пізнання.Отже, воно не може бути гарантом істинності пізнання.Отже, він був переконаний у тому, що в речах наявні аналоги понять людського розуму.До останніх зараховувалися зір, слух, нюх, смак і дотик.Пам'ять відтворює минулі події.